На свій день народження свекруха забажала в якості подарунка дорогу шубу. І ми сподівалися, що якщо цього року ми виконаємо її бажання і купимо їй шубу, то вона нарешті перепише квартиру на мого чоловіка.

Свекруха черговий раз нас обманула. Минулого тижня у неї був день народження. Вона весь місяць ходила кругами біля чоловіка, бо хотіла, щоб ми подарували їй шубу. І так кожного разу – на свій день народження свекруха завжди замовляє дорогі подарунки. А нам завжди багатообіцяюче натякає, що у неї для нас теж є подарунок.

Мова йде про її трикімнатну квартиру, в якій ми всі разом зараз живемо. Справа в тому, що власницею цієї квартири є свекруха, але ми з чоловіком і дітьми живемо разом з нею. Так склалися обставини, і ми вже звикли. Звичайно, відносини між нами не назвеш ідеальними. Тому що у мами чоловіка далеко не найкращий характер.

Коротше кажучи, між мною і свекрухою приязних стосунків ніколи не було і немає. Вона ніколи не втрачала можливості сказати мені щось неприємне з першого дня спільного життя. Вічно бурчить, скаржиться на мене всім.

Але і я ніколи не промовчу. Нехай і не сподівається, що зможе командувати в домі. Ось так і живемо, як кішка з собакою. Але що стосується відносин з сином, то тут все добре. Свекруха любить свого сина, доглядає за ним і догоджає в усьому. Вона потурає йому і завжди стає на його бік, коли виникають якісь суперечки!

Свекруха завжди захищає мого чоловіка! Я думаю, що саме через її сильну любов і піклування вона і недолюблює мене! Ну правда! Це вона так піклується про нього, і намагається позбутися мене.

Справа в тому, що факт, що квартира, в якій ми живемо, досі належить свекрусі, мене абсолютно не влаштовує. Я хочу, щоб свекруха переписала її на чоловіка! А що тут такого? Вона все одно дістанеться йому! Чому не зробити цього зараз? Я хочу, щоб мій чоловік був господарем в будинку.

Тоді і я зможу мати більше прав. А так, трохи що, свекруха висловлює, що я живу в її квартирі, і вона може мене виставити за двері в будь-який момент! І що мені тоді робити? Куди нам з дітьми йти? Можливо це тільки порожні слова, але хто його знає, як складуться стосунки далі. Що нас чекає?

Мене абсолютно не влаштовує такий розклад! Якби мій чоловік був господарем квартири, мені б стало легше і спокійніше. Тоді б я була впевнена, що мої діти не опиняться на вулиці. І вони, як і я, зможуть претендувати на свої квадратні метри. Я була б спокійна за наше майбутнє. А зараз, у мене немає ніякої впевненості в завтрашньому дні.

Я говорила про це з чоловіком. Він був не проти і підтримав мене. І ми сподівалися, що якщо і цього року ми виконаємо її бажання і купимо їй шубу, то вона нарешті перепише квартиру на мого чоловіка.

Але наш план знов зазнав провалу. Свекруха була дуже задоволена подарунком, але заявила нам, що чоловік отримає квартиру тільки після того, як її не стане. Річ у тім, вона переживає, що я зможу отримати повну владу в свої руки і виставити її на вулицю.

Ні, я б із задоволенням це зробила! Звичайно ж, мені не хочеться жити зі свекрухою, але щоб вигнати. Що я, не людина, чи що. Як вона взагалі могла таке сказати про мене?

Загалом, свекруха не хоче нічого слухати! Упирається і все! А мені що робити? Скільки ще чекати? Хто знає, скільки ще часу пройде? Може, вона буде процвітати до ста років, а я весь цей час буду жити як гість? Буду боятися, не виженуть мене? Ось що мені робити? Як переконати свекруху переписати квартиру на нас зараз, а не потім?