Батьки мені зіпсували життя незвичним ім’ям. Не повторюйте мій приклад

Всі свої 15 років я просто ненавиджу своє ім’я і чекаю дня повноліття щоб нарешті від нього позбутися офіційно.

У батьків я довгоочікувана дочка. У мене є два старших брати і мама з татом мріяли про дівчинку. За словами мами ім’я мені вибирали дуже довго, хотіли виділитися і щоб було не як всі!

Але в підсумку коли мама була на 8 місяці вагітності зійшлися на імені Поліна. Знаєте, я була б рада бути Олею, Марією або Лесею але ні …

За тиждень до пологів мама подивилася якийсь закордонний фільм і їй сподобалося ім’я Сюзанна. Тато з братами не схвалили маминого вибору, але мама мене так чекала, а тато її дуже любив і не зміг відмовити в такому проханні!

Так 20 грудня 2005 року в світ з’явилася я – Сюзанна Іванівна. Скільки я себе пам’ятаю батьки мене завжди називали Сюзанночка або Сью. Зате в садку все діти ламали язик і називали хто як, але в основному Сюся.

У тому віці мене це ще не так сильно турбувало, хоча мені це дуже не подобалося. Всі проблеми почалися в школі!

У моєму класі всіх дівчаток звали простими і красивими іменами. Вікторія, Анастасія, Катерина та іншими … Я завжди була білою вороною не тільки в класі а й у всій школі. А знаєте яка в мене кличка донині? Овечка Сюзі! Знаєте звідки це взялося? З мультика свинка Пеппа.

Я намагалася розмовляти з батьками і дуже просила змінити на ім’я Анна. Це ім’я, я вважаю, буде більш звичне, просто потрібно прибрати перші букви з імені.

Але батьки виявилися категоричні і сказали мені: ось буде тобі 18 роби що хочеш!

Мабуть вони все-таки сподіваються на те, що я передумаю і не стану міняти ім’я. Але я ніколи не передумаю і чекаю – не дочекаюся свого повноліття.

Цю статтю я попросила опублікувати, щоб батьки які думаю назвати свою дитину незвичайним ім’ям задумалися!

А чи варто називати свою дитину рідкісним ім’ям? Звичайно у всіх різні випадки, але якщо говорити особисто про моє, я вважаю що батьки мені зіпсували життя цим ім’ям.