Батьки вирішили переїхати до мене. Мені шкода їх, але не можу ж я жертвувати своїм щастям

Я кілька років живу закордоном, але не сказала б, що купаюся в розкоші. Моя зарплата йде на комунальні послуги і трохи на дитину. Решта витрат на моєму чоловікові.

Але чомусь мої родичі і знайомі мають іншу думку. Вони впевнені, що я живу в золотому замку і не знаю бід. Кожен день я ходжу на море і валяюсь на сонечку, навіть не турбуючись про своїх рідних.

Але правда-то зовсім інша. Я навіть не пам’ятаю, коли в останній раз ходила купатися. Хоч і море поруч я не встигаю до нього дістатися. Тільки якщо якесь свято і день менш завантажений.

У мене звичайне життя, як у всіх людей. А то, що я вийшла заміж за іноземця не дає мені наявності якихось хором або неймовірних багатств. Інша країна така ж, як і рідна. Так, там відрізняються порядки і традиції, але суть одна.

Вийти заміж за іноземця не означає – стати багатою. Але, на жаль, моя рідня цього не розуміє. Вони переконані, що я як сир у маслі катаюся, та не знаю труднощів.

Нещодавно мої батьки подзвонили мені з одним проханням. У них не виходить нормально влаштувати своє життя, вони вирішили переїхати до мене. Після такого прохання я здивувалася.

У мене не шикарне життя, щоб до мене переїхали батьки. Куди я їх поселю? Так, зараз ми живемо досить добре. Але не відмінно же!

Ми не потягнемо моїх батьків, мені доведеться скоротити витрати на дитину, на її додаткові заняття. Можливо, доведеться менше їсти. Одним словом – бідувати. Без батьків моя сім’я ще якось залишається на плаву, але з їх приїздом – остаточно потоне. Мені шкода їх, але не можу ж я жертвувати своїм щастям.

Вони кажуть, що їм погано, що хочуть виїхати. Але у них все прекрасно. Є хороша квартира, пенсія невелика, але все ж вона є. А якщо вони переїдуть, то взагалі без всього залишаться. Батьки просто хочуть розважитися, побачити іншу країну і відпочити. Але у мене не курорт.

Вони не розуміють, що я втрачу, якщо перевезу їх до себе. У них окрема квартира, а коли вони приїдуть до нас, то доведеться тіснитися. Хіба їм так погано, щоб переїжджати з власного житла в інший будинок, де їм буде незатишно? Не думаю, що вони хочуть цього.

Моя подруга каже, щоб я думала про свою сім’ю: про чоловіка з сином. Їх комфорт залежить від мене. Тому я думаю, що батькам варто залишитися вдома. Швидше за все, вони придумали собі проблеми, надумали те, чого немає.