Чому я ніколи не покладу звичайний пакет з-під покупок замість сміттєвого

В останні роки стала досить популярною думка, що бідність – наслідок специфічного мислення. Хоча у цього припущення є деяке наукове підгрунтя, на ділі все не так просто. Адже навряд чи можна вирватися з бідності, просто розвинувши так звані звички багатих.

Нещодавно моя знайома, назвемо її Марією, вилаяла мене за те, що я використовую для сміття пакети від покупок в магазинах. Нібито це дріб’язковість і ознаки «бідного мислення».

«Це як ми за радянських часів замість ганчірок використовували старий одяг. Зараз же є можливість цього не робити, так навіщо розводити злидні? » – нарікала знайома.

Ми з нею багато говорили про заробляння грошей і їх раціональне використання. В цілому, вона багато в чому була зі мною згодна. Адже в ефективному розподілі коштів криється секрет успіху.

Але її весь час дратувало те, що я використовую слово «економія». Вона говорила: «Постійна економія налаштовує тебе на злидні. Люди звикають, що потрібно постійно складати копійку до копійки, і тому живуть в бідності ».

Вона аргументувала це тим, що економити складно, на це потрібно витрачати надто багато сил. Піти за покупками на більшу відстань, постійні пошуки вигідних пропозицій і так далі. Марія вважає, що набагато простіше витратити ці сили на підвищення свого доходу.

Я вважаю, що подібний підхід говорить не про достаток, а про справжнісіньке міщанське мислення. Коли зовнішній вигляд і форма якихось речей або навіть абстрактних понять стають важливішими їхньої суті.

Звичайно, зерно раціональності є в її словах. Це дійсно має сенс, але в її словах звучать крайності.

Я не згодна з нею в думці, що економії не повинно існувати. Адже насправді заробляння і економія – це рівноцінні ефективні процеси. Вони чудово доповнюють один одного.

Мені здається, що ніяких «звичок багатих» і «звичок бідних» не існує. Є просто раціональне використання коштів, а є розтрата заради удаваного лиску.

Звичайно, я не буду їхати в інший кінець міста, тому що сусідка сказала, що там огірки на 2 гривні дешевші. Але якщо я можу використовувати непотрібний пакет повторно, щоб викинути в ньому сміття, то в цьому ніякої проблеми немає.

Хоча повинна тут же собі в цьому заперечити. Останнім часом я просто перестала купувати в магазинах пакети для транспортування продуктів. Завжди ношу з собою ткаиннну сумку, яка складається в невелику грудочку. І роблю я це не заради економії, а заради хоч якоїсь турботи про навколишнє середовище.

Пам’ятай, що зло криється в крайнощі. Необов’язково купувати тільки все найдорожче, якщо ти хочеш нормально жити. Головне – зуміти забезпечити собі базові потреби і знайти можливість для саморозвитку. І неважливо, яким шляхом ти до цього прийдеш.