Харків’янка: “Магазин. Ранок. Заходить молода жінка. Ігор:”Доброго дня!” “Здрасьте”. ” Щось вам підказати?” У відповідь – тиша. Дивиться взуття…”

Магазин. Ранок. Заходить молода жінка.

Ігор:”Доброго дня!”

“Здрасьте”.

” Щось вам підказати?”

У відповідь – тиша. Дивиться взуття.

“Який у вас розмір? Взуття різне є. Підкажу”

У відповідь – тиша

“Ви така красива жінка!”

“Что?” )))

“О”-каже Ігор – “ви мене чуєте! А то я думав, що ви мене не чуєте))”

“Я думала, вьі не со мной разговариваете. Со мной можно и по-русски!”

Ігор: “А я не хочу з вами розмовляти російською))”.

Пішла, більше, думаю, не приде. Грошей ми, канєшна, так може і не заробимо, але все буде Україна, це-головне)

PS: магазин 20 кв метрів, крім Ігоря і жінки в магазині нікого не було, і не помітити це було неможливо)))

Джерело