Коли Ромі було 8 років, батьки його віддали до дитячого будинку, а через 25 років вирішили налагодити стосунки вже із забезпеченим сином

Батьки вирішили віддати свого 8-річного сина до дитячого будинку, тому що в них тоді були проблеми з грошима і якось треба було виживати. Тоді мама і тато вирішили віддати Рому під опіку держави. Хлопчик мав молодшого брата, його батьки вирішили залишити.

Мама та тато сказали йому все як є і якщо налагодяться справи з фінансами, то одразу заберуть його додому.

Проте йшли роки, але батьки не з’являлися. І Рома продовжував жити у дитячому будинку. Спочатку мама з татом відвідували його, привозили іграшки, гостинці та одяг. Але з кожним роком їхні візити ставали дедалі рідкішими. І Ромі доводилося чекати на них все довше і довше. Але потім прийшло усвідомлення того, що він може розраховувати лише на себе.

Хлопчик не помилився – батьки зрештою припинили візити зовсім.

Ромі легко вдавалося навчання, тому він вирішив докласти всіх зусиль для того, щоб у майбутньому його життя стало іншим. Він розумів, що лише друзі та вчителі зможуть його підтримати.

Коли Ромі виповнилося 18 років, він залишив дитбудинок, вступив до інституту та отримав кімнату у гуртожитку. Він старанно вчився та багато читав. Тому після закінчення інституту його запросила одна велика компанія пройти у них практику.

Хлопець швидко просувався кар’єрними сходами. Вже за кілька років він обійняв керівну посаду. Рома був доброзичливим, працьовитим та добрим. Фірма зробила його обличчям компанії, дозволивши виступати від імені на телебаченні. Це і стало початком наступних подій.

Рома давно вже перестав думати про своїх батьків, як і вони про нього. Він навіть не знав, де вони мешкають. Але вони знайшли її самі. Несподівано.

Спочатку вони вибачилися за свій вчинок. Виявилося, що молодший брат Роми пішов поганим шляхом, накоїв справ і зник. У результаті на батьках повисли всі його борги, а вони не знали, як розплатитися.

Вони попросили допомогти Рому, адже він їхній рідний син. Вони знов могли б бути разом. Але тоді вони мали багато проблем, які всі ніяк не закінчувалися. Вони перестали відвідувати сина, бо соромилися його. Він тоді поводився так само, як вони зараз – плакав і благав. Він дав матері та батькові грошей, але поставив одну умову – вони мають назавжди зникнути з його життя.

Він уже не мріяв про дружну родину. І він не знає правильно він вчинив чи ні, адже досі рана у грудях сильно болить.