Мама наполягає на тому, що квартиру, яка дісталася мені у спадок, треба продавати. Але цей варіант мені не підходить – продати квартиру і гроші проїсти. Гроші розлетяться миттю, не встигнеш і зрозуміти, куди

Мені 35 років, ми з мамою і дочкою-п’ятикласницею живемо в столиці, в невеликій двокімнатній квартирі. В матеріальному плані у нас все дуже і дуже скромно. Я розлучилася більше десяти років тому, аліменти отримую, але вони дуже мізерні. Я працюю, але зарплата у мене невелика.

Мама на пенсії, здоров’я останнім часом у неї не дуже, все більше грошей іде на лікування. Дочка росте, хочеться для неї і те, і це. От на осінь треба якісне взуття купити. На море хотіла б дитину вивезти хоч разочок за дванадцять років, але для мене це все поки тільки мрії.

Нам нелегко, але я вважаю, що ситуація у нас не найгірша – все ж квартира у нас своя власна, боргів немає. Мама у мене просто віртуоз економії! Товари зі знижками купує, готує сама, пече. Ми нормально харчуємося, одягнені, все необхідне є. Люди живуть ще гірше, і нічого.

У мене є ще одна квартира у власності, дісталася вона мені п’ять років тому у спадок від тітки. Правда, знаходиться вона в далекій провінції. Квартира стоїть порожня, я плачу за неї комуналку, віддаючи кожен місяць відчутну для свого бюджету суму.

– Слухай, ну ти хоч в оренду б її здала! – каже мені подруга. – За квартплату! І то добре!

Але я не хочу її здавати, клопоту і збитків від цього буде більше, ніж користі. Знаю, про що говорю – був досвід. Спочатку я дійсно здала квартиру, але коли побачила, в якому вона була стані після квартирантів, вирішила, що більше нікого в неї не пущу. Ліквідувавши ці невдалі наслідки своєї підприємницької діяльності, я зареклася повторювати експеримент. Я просто відключила в квартирі світло і воду, замкнула її на замок і поїхала до себе.

– Я все одно не розумію! – каже Вікторія подруга. – Навіщо ти тримаєш цю квартиру? Продай! Отримаєш гроші, зможеш покращити своє життя. Відпочити з’їздити нормально, дитину вивезеш на море. Ремонт зробиш в своїй квартирі, в якій зараз живете.

Але цей варіант мені зараз теж не підходить – продати квартиру і гроші проїсти. Гроші розлетяться миттю, не встигнеш і зрозуміти, куди. Зараз у мене квартира – це актив. Потім, може, доньці як старт дістанеться. Продати нескладно – як потім купувати? Але ж час летить, років через десять постане житлове питання.

Мама теж підтримує думку моєї подруги, що квартиру треба продавати і зараз за рахунок цього покращити якість нашого життя, але я поки тримаюся, нічого не продаю. Не знаю, хто з нас має рацію, час покаже.