Народила в 38 років першу дитину. Чоловікові зараз 50 років. Тепер шкодую про це…

Нещодавно гуляла з дитиною на дитячому майданчику та й там познайомилася з жінкою. Вона була теж з малечею приблизно трьох років. Сама ж жінка виглядає гарно, з хорошою фігурою, однак вік видає обличчя. Під час розмови вона розповіла, що їй 41 рік, а чоловікові — 50.

Донька Аліса у них первісток й дітей вони більше не планують, адже лікарі заборонили жінці ще народжувати.

Жінка розповідала, що їй дуже важко з дитиною. Вона шкодує про те, що народила так пізно. Зараз жінка вже не має тої сили та енергії, яка була в молодості. Чоловікові вже взагалі 50, він жінці ні в чому не допомагає. Лише трішки пограється з Алісою, а батьківських обов’язків на себе взагалі не бере. У цьому віці більшість чоловіків вже онуків своїх няньчать.

Я зараз хочу поділитися з тим, що думаю про це. Не вважайте, що моя думка є істинною, але я так вважаю.

Я проти вікового материнства. Зараз у нас в соціумі молодь бажає будувати кар’єру до років 35, а потім вже думають про сім’ю.

Молодість витрачається на заробляння грошей, а коли виховувати дітей? На старості літ не гроші вам допомагати будуть, а саме діти. Дитина повинна бачити молодих активних батьків, а не старих, які навіть на дитячий майданчик не можуть вийти.

Така дитина також страждає від такого вибору батьків. Згодом вона може соромитися таких батьків в школі. На жаль, інколи трапляється таке, що до університету деякі батьки можуть не дожити.

Я не говорю, що дітей потрібно народжувати в 17, найкраще вміти знаходити «золоту середину». Але це діло кожного. Насправді, діти це щастя у будь-якому віці.

Що ви думаєте з цього приводу?