Павло Бондаренко: Знову понеслося…Святкування Хелловіна гріх великий..Усіх причетних під арешт ..

Знову понеслося…

Святкування Хелловіна гріх великий… Язичницьке свято… Усіх причетних під арешт і до церкви на покаяння… А хто не згоден – той ворог народу.
Проте розберімося у суті питання.

Кому як, а мені, друзі, одразу чується густий сморід чобіт московських попів, які намагаються на рівному місці пересварити нас та ще й зайвий раз копнути “бездуховний Захід”, скреготнувши іржавими “русско-православными скрепами”.

Тепер власне про Хелловін та звідки він походить. Для багатьох напевне це буде новиною, але насправді свято до ірландсько-кельтського язичництва не має жодного стосунку. Воно – християнське. Більше того – воно ні католицьке, ні православне, бо походить ще з тих часів, коли християнська Церква була єдиною.
Усе почалося у IX столітті, коли 101-й папа Григорій IV (827-844) постановив, що на честь освячення храму Усіх святих у Римі 1 листопада буде днем Всіх Святих у цілій Церкві (раніше він відзначався 1 травня). Таким чином свято потрапило і до Ірландії, а не навпаки.

А те, що кельтські друїди 31 жовтня відзначали День врожаю – це звичайнісінький збіг. Друїди узагалі в останній день кожного місяця щось відзначали або святкували.
Звідки сама назва Хелловін? За день перед Днем усіх святих у церквах проводилося передсвяткування (лат. vigilia – бдіння). Звідси назва “All Hallows Even”, тобто “Вігілія Усіх Святих”, скорочено “Hallowe’en”.

Вирізана з гарбуза “голова Джека” зі свічкою всередині усього лише призначалася для відлякування житла від злих духів.

А сучасний вигляд святкування Хеловіна набуло вже у США, на початку ХХ століття. Так часто буває – християнські свята комерціалізуються. До речі, тоді ж для “голови Джека” почали використовувати гарбуз. До цього англійці робили її з буряку, а ірландці та шотландці з картоплі і турнепсу.

Ну, нехай московські попи неграмотні й до того ж люто ненавидять католиків, “уніатів”, протестантів і навіть “неправильних православних українців”. Але ж ви, панове українці! Невже самим важко поцікавитися що й до чого?

І ще. Дивно чути про “язичницьке свято” від тих, хто святкує Купала, колядує на Різдво, щедрує та “водить козу” у Щедрий вечір і посіває на “старий новий рік”.
Тож будьте простіші й не нагнітайте ворожнечі там, де вона не потрібна. Нехай діти побавляться. Зрештою ви ж святкуєте Новий рік з 31 грудня на 1 січня, а це не традиційне українське свято (у Київській Руси Новий рік відзначали 1 вересня), його у католицькій Європі запозичено не раніше ХІV століття, а до Російської імперії, у складі якої половина України перебувала, його Петро І заніс. Ви ж замовляєте для дітей Діда Мороза із Снігуронькою, а їх в СРСР комуністи вигадали. І “валентинки” один одному даруєте…

P.S.
Народ, який не знає, або забув своє минуле, не має майбутнього” – сказав розумничка Платон.

Від себе додам: такий народ стає залежним від чужого впливу й приречений ходити по колу, та ще по граблях.

Вчить історію та не слухайте ворожої пропаганди. А від мене скромна вам допомога – розслідування найбільш важливих і таємничих сторінок нашого минулого. Для широкого кола читачів.