Поліна була не з мого кола, вона з простої і неповної сім’ї, закінчила училище і працювала на фабриці. Але при цьому була красива, неяскрава, справжньої краси. Друзі постійно радили мені кинути її і одного разу я таки зробив найбільшу помилку в своєму житті

20 років тому я познайомився з Поліною. Дівчина відразу захопила мене. Вона не з мого кола, але вигідно відрізнялася від дівчат, з якими ми спілкувалися. Поліна була з простої і неповної сім’ї, закінчила ПТУ і працювала на фабриці.

Але при цьому красива, неяскрава, справжньої краси – правильні риси обличчя, русяве пряме волосся. Дуже мила і дуже добра, як кажуть – позитивна дівчина. І чомусь ми дуже сподобалися один одному, наше спілкування було особливим, тільки з нею я відчував себе самим собою. Визнаю, Поліна мені дуже подобалася, з моєї сторони була сильна симпатія до дівчини, а з її боку було справжнє, щире кохання.

Так ми зустрічалися близько чотирьох місяців, потім я вже почав думати і про щось більше, може, варто і пожити разом, спробувати. Вона явно зраділа пропозиції. Правда, мене не розуміли мої друзі, які собі вибирали стильних і яскравих дівчат. Вони мені постійно говорили, що не розуміють, що я знайшов в Поліні, адже вона сіра миша.

Одного разу друзі вмовили мене піти з ними в нічний клуб, пообіцявши їй, що я скоро приїду. Але в клубі все закрутилося і я зрадив Поліні. Мені було дуже соромно за свій вчинок. Коли в обід я повернувся додому, Поліна, ніби щось відчуваючи, відразу запитала мене, навіщо я їй зрадив. Брехати їй не було ні сил, ні бажання, я чесно в усьому зізнався.

Я ще сподівався, що Поліна мені пробачить, але у відповідь я почув: «Я зрозуміла, я тобі не потрібна. Будь ласка, йди! Іди і більше ніколи не з’являйся у моєму житті». Не було сил втихомирювати, брехати, давати пояснення. Те ж я почув і через тиждень, коли спробував помиритися з нею. Вона наполягала на своєму, що не хоче більше бачити мене в своєму житті.

Це був кінець всім відносинам. Всі наслідки, я усвідомив не відразу, а через кілька місяців, зрозумівши, що зрадив, образив дуже хорошу людину. Поліна так вірила, повністю довірилася мені. А я так негарно вчинив з нею. Дуже соромно і осоружно.

І вирішив я для себе, що ніколи не дозволю собі подібного, не буду відноситься до почуттів як до гри – можна дуже загратися. Більше ніколи не обманював улюблених людей, і обманщики, зрадники мені огидні.

На жаль, особисто щастя я в житті я так і не знайшов, покохати когось так, як Поліну, я не зміг. Не дарма кажуть, що справжня любов приходить лише раз в житті, і потрібно її дуже берегти, щоб не втратити. Шкода, що я дуже пізно це зрозумів.