Прийшла я на вихідних в гості до сина, а вони мене чаєм пригощають. Глянула, а у них в холодильнику пусто, невістка каже, зараз щось замовимо. Але ж це так дорого, тому я сказала, що зараз їм швиденько наліплю вареників

П’ять років тому син розписався з Мариною. Спочатку вони жили у сватів. Ми з чоловіком до себе їх кликали, але Марина наполягла, щоб жити у її батьків. Туди я не лізла, хай живуть, як знають.

За рік накопичили мінімальний внесок, взяли квартиру в кредит, а потім Марина пішла в декрет. Я синові пропонувала перейти жити до нас, щоб іпотечну квартиру здавати, доки невістка не працює, все ж легше буде.

Але діти вирішили, що хочуть жити окремо, казали, що впораються. Син знайшов собі другу роботу, щоб їм вистачало. Марина народила доньку, сиділа у декреті до трьох років. Син працював один, забезпечував сім’ю.

Ми з батьком намагалися якось допомагати молодим грошима, але ми теж не багатії, великих грошей у нас не було. Всі сподівалися, що як Марина вийде з декрету, стане легше. Я одразу сказала, що вони можуть не переживати, я завжди буду на підхваті. Нехай працюють, заробляють собі гроші. Невістка ввічливо дякувала, казала, що матиме на увазі мою пропозицію.

Онук пішов у дитячий садок, Марина вийшла на роботу. Але син продовжував працювати на двох роботах. Говорив, що хочуть якнайшвидше виплатити кредит. Я йому радила хоч на якийсь час зупинитися, бо бачила, що такий ритм його дуже втомив.

Відпрацювавши пів року, невістці щось не підійшло, і вона вирішила звільнитися. Сенсу працювати за копійки невістка не бачила, тож написала заяву на звільнення власного бажання. Почала шукати нове місце.

Але час летить, а на новому місці все ніяк не знаходилося. Вже й ми з чоловіком по знайомих попитали про вакансії, але те, що ми пропонували, Марину не влаштовувало. То їй далеко їздити, то незручний графік, то сфера не її. Сиділа вона собі вдома і сиділа.

А потім узагалі заявила, що працювати не хоче більше. Тепер вона буде домогосподаркою. Я пробувала з Мариною поговорити, пояснити, що не діло зараз їй удома розсиджуватись. Їм кредит треба платити, бо син один працює і йому непросто. Але невістка мене не послухала, сказала, що гроші має заробляти чоловік.

З сином намагалася говорити, щоб він пояснив дружині, що так не робиться, не час їй зараз сидіти вдома, але він сказав, щоб я не втручалася. Каже, не лізь, ми самі розберемося.

На вихідних я до них в гості пішла, думала знову зачепити цю тему. Прийшла, а вони мене чаєм пригощають. Глянула, а у них в холодильнику пусто, невістка каже, зараз щось замовимо.

Але ж це так дорого! Я сказала, що зараз їм швиденько наліплю вареників. Але невістці моя активність не сподобалася, вона пішла на вулицю гуляти з дитиною. Я з сином пообідала, невістці в холодильнику залишила заморожені. Пробувала говорити про роботу, син попросив більше до цієї теми не повертатися.

А свій розум я в його голову вкласти не можу. Чоловік мені взагалі каже, щоб я не лізла до них, там своя родина, без нас розберуться, але я за сина переживаю. Неправильно це, що він на двох роботах працює, а Марина цілими днями байдикує.