Прийшла з роботи і вирішила відпочити! Коли чоловік запитав, де вечеря, я відповіла – «в магазині»

«Вісім років я була домогосподаркою. Виною тому два декрети поспіль. Молодший син постійно хворів, довелося довго сидіти з ним вдома, бо ні один роботодавець не терпів би ці нескінченні лікарняні.

Родичі не поспішали нам допомагати, а на няню не було грошей. Чоловікові доводилося одному тягнути всі фінансові турботи.

Незабаром всі напоумити, діти виросли. Після затяжного декрету я нарешті вирвалася на роботу. Спочатку я намагалася встигати і на роботі наполегливо працювати, і з усіма домашніми обов’язками справлятися.

Діти теж були лише на мені: домашні завдання і спортивні секції. Я ніби працювала на дві зміни – бухгалтером і домогосподаркою.

Чоловік звик, що вдома завжди чисто і пахне смачною вечерею. Куплені вареники він на дух не переносив вже, адже за вісім років декрету я привчила його їсти тільки домашню їжу. Він як і раніше прагнув економити на їжі: ніяких піц та служб доставки їжі.

Чоловік знав, що я вчасно відведу дітей до лікаря, вчасно оплачу комуналку, вчасно займуся консервацією, куплю подарунки всім родичам на свята, нагадаю про майбутній футбольний матч і т.д. Але він упустив один факт – я вийшла на роботу.

З подібною історією стикаються практично всі жінки. Їм доводиться поєднувати дім і кар’єру, віддаватися на повну і вигоряти згодом. Через кілька місяців я усвідомила, що зробила помилку. Мене накрила панічна атака, я вимоталася повністю.

Я вперше прийшла з роботи і вирішила відпочити. Я не тягла пакети з продуктами, як і не бігла до плити і швабри. Мені було все одно, чи зроблено домашнє завдання, чи готова вечеря. Коли чоловік запитав, де діти, я відповіла – «в школі». Коли чоловік запитав, де вечеря, я відповіла – «в магазині».

Іноді всім потрібна перерва.

Після цього чоловік закотив скандал. Не подобалося йому, що я вляглася відпочивати. Бачте, чи, він втомився, прийшов з роботи голодний, а холодильник порожній. Я і спробувала йому все пояснити, та так, що всі сусіди слухали наші розборки.

Думала, розлучення не за горами. Чоловік був в шоці, адже він навіть не знав, як плиту включити. Він не розумів, що я теж працюю, маю право на відпочинок.

Незабаром здоровий глузд таки переміг. Після чергового сімейного консиліуму ми вирішили, що я перейду на 0,5 ставки. Чоловік став забирати дітей зі школи і займатися з ними уроками. Він нарешті усвідомив, що я – жінка, а не кінь. Бережіть себе, милі дами! ».