Сім’я чоловіка економить воду та миються раз на тиждень. Нам навіть переїзд не допоміг

Мені було дев’ятнадцять, коли я вийшла заміж. Ми з чоловіком думали про орендоване житло, але його мати запропонувала інше: щоб ми жили в них. Пропозиція не викликала в мене ніяких захоплень, але я все ж таки вирішила погодитися.

Квартира у сім’ї чоловіка велика: незважаючи на те, що окрім батьків там жила ще й сестра, нам все ж таки вистачило окремої кімнати.

Відразу після переїзду я почувала себе нормально в їхньому будинку, проте потім звернула увагу, що свекруха дуже економить на всьому поспіль. Покупки робилися централізовано щотижня, із цією метою сім’я їздила на ринок.

Свекруха перевіряла всі ціни та чеки. Одяг брали лише на розпродажах. Якщо хтось забував вимкнути світло у домі, одразу ж починався скандал.

Мікрохвильову піч і пральну машинку зайвий раз використовувати забороняли, щоб не витрачати електроенергію, а потім це правило почало поширюватися навіть на фен. Однак це ще не так сильно мене насторожувало. Що стало останньою краплею, то це вода. У цьому будинку було прийнято митися раз на тиждень у неділю, щоб витрачати якнайменше води.

Я ж звикла ходити в душ щодня. Однак тепер мені це заборонили. Іноді вранці я їздила до подруги перед роботою, вона дозволяла скористатися її ванною та вимити волосся. Також я могла помитися потай, коли була вдома одна. Це просто виводило мене з себе.

Запропонувала чоловікові винайняти окрему квартиру, щоб жити лише вдвох, як справжня родина. Але він відмовився, мовляв, йому зручно жити тут, бо безкоштовно та до роботи близько їхати. Я не зрозуміла, як це можна.

Після цього я все ж таки вирішила поговорити зі свекрухою, запропонувати їй, щоб я платила за комуналку і воду, яку витрачаю. Вона погодилася. А після цього по телевізору показували якусь передачу про Китай, де розповідали, що там родини дуже жорстко заощаджують на воді, аж до того, що всі миються в одній ванній кімнаті, не змінюючи води. Спершу діти, потім дружина, а останнім чоловік.

І свекруха запропонувала таку систему для нашої оселі на сімейній раді. Я повірити не могла, але всі вирішили, що це чудова думка.

Вже наступної неділі вони набрали одну ванну для всіх. Моя черга мала бути після сестри чоловіка, але я відмовилася від такої честі, не змогла змусити себе лізти в цю воду. Вони ж усі помилися, а потім ще й сиділи такі задоволені. Я дивилася на них і виразно розуміла, що більше не витримаю.

Я знову порушила питання про те, щоб переїхати в окрему квартиру. Чоловік не хотів, але я порушила питання руба: або так, або я їду до матері, а якщо він не змінює свого рішення, то ми розлучаємося. Минуло два тижні, і чоловік все ж таки здався. Я була неймовірно щаслива. Ми винайняли окреме житло.

Однак я швидко зрозуміла, що чоловік не збирається змінювати своїх звичок. Тепер заборони витрачати електроенергію та воду я отримувала вже від нього. Мій терпець урвався, і я вирішила назавжди розлучитися з чоловіком. Він відразу зібрався і переїхав, навіть заперечувати не став.

У результаті я живу одна, винаймаючи квартиру, і мені вистачає грошей на всі мої потреби. Ванну набираю собі щодня і тепер вже зовсім не розумію, як обходилася без цього так довго. Залишається лише шкодувати, що ми взагалі погодилися жити у квартирі свекрухи. Напевно, ми змогли б хоч якось домовитись із чоловіком, якби не те рішення…